Меню сайта
Форма входа
Категории раздела
Рыболовные рецепты [0]
Прикормки и не только [50]
Закон [27]
Поиск
Главная » 2009 » Октябрь » 14 » Водный Кодекс Украины часть 2
22:07
Водный Кодекс Украины часть 2

Стаття 15. Компетенція спеціально уповноваженого центрального органа   виконавчої  влади  з  питань  екології та природних ресурсів в галузі  управління і контролю
                за використанням і охороною  вод  та  відтворенням водних ресурсів


     До  відання  спеціально  уповноваженого  центрального  органа виконавчої  влади з питань екології та природних ресурсів в галузі управління   і   контролю  за  використанням  і  охороною  вод  та відтворенням водних ресурсів належить:
     1) здійснення комплексного управління в галузі охорони водних ресурсів, проведення єдиної науково-технічної  політики  з  питань
використання  і  охорони  вод  та  відтворення  водних   ресурсів, координація діяльності міністерств, відомств, підприємств, установ та організацій в цій галузі;
     2) здійснення державного контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів;
     3) розробка та участь у реалізації державних, міждержавних та регіональних програм використання і  охорони  вод  та  відтворення водних ресурсів;
     4) організація та здійснення державного моніторингу вод;
     5) розробка і затвердження  нормативів  і  правил,  участь  у розробці стандартів щодо регулювання використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів в межах своєї компетенції;
     6) здійснення державної екологічної експертизи;
     7) видача дозволів  на  спеціальне  водокористування  в  разі використання води з водних об'єктів загальнодержавного значення;
     8) прийняття у встановленому порядку  рішень  про  обмеження, тимчасову  заборону  (зупинення)    чи    припинення    діяльності
підприємств, установ, організацій і  об'єктів   в  разі  порушення ними вимог водного законодавства;
     9)  розробка  і  запровадження  у    встановленому    порядку організаційно-економічних  заходів  щодо  забезпечення  охорони  і використання вод та відтворення водних ресурсів;
     10)  здійснення  міжнародного  співробітництва    з    питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;
     11) вирішення інших питань у галузі  використання  і  охорони вод та відтворення водних ресурсів.

     Стаття 16. Компетенція спеціально уповноваженого центрального органа  виконавчої  влади   з   питань   водного господарства  в  галузі  управління  і контролю за
                використанням  і  охороною  вод  та   відтворенням водних ресурсів

     До  відання  спеціально  уповноваженого  центрального  органа виконавчої влади з питань водного господарства в галузі управління і  контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить:
     1)  державне  управління  в  галузі  водного    господарства, здійснення  єдиної  технічної  політики,  впровадження  у    водне господарство  досягнень  науки,  техніки,  нових   технологій    і передового досвіду;
     2)  розробка  і  встановлення  режимів   роботи    водосховищ комплексного  призначення,  водогосподарських  систем  і  каналів, затвердження правил їх експлуатації;
     3) розробка та участь у реалізації державних, міждержавних  і регіональних програм використання і  охорони  вод  та  відтворення водних ресурсів;
     4) забезпечення потреб населення і галузей економіки у водних ресурсах та здійснення їх міжбасейнового перерозподілу;
     5) здійснення  радіологічного  і  гідрохімічного  моніторингу водних об'єктів комплексного призначення, водогосподарських систем міжгалузевого та сільськогосподарського водопостачання;
     6) проектування, будівництво і експлуатація водогосподарських систем та об'єктів комплексного призначення;
     7)  здійснення  заходів  щодо    екологічного    оздоровлення поверхневих вод та догляду за ними;
     8) ведення державного обліку водокористування  та  державного водного кадастру;
     9) погодження дозволів на спеціальне водокористування;
     10)  здійснення  міжнародного  співробітництва    у    галузі використання  і  охорони  вод  та  відтворення  водних    ресурсів прикордонних вод;
     11) виконання заходів, пов'язаних з  попередженням  шкідливої дії вод і  ліквідацією  її  наслідків,  включаючи  протипаводковий захист населених пунктів та земель;
     12)  здійснення  контролю  за  дотриманням  режимів    роботи водосховищ та водогосподарських систем;
     13) вирішення інших питань у галузі управління і контролю  за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів.

     Стаття 17. Компетенція спеціально уповноваженого центрального органа   виконавчої   влади  з питань геології  та використання надр у галузі управління  і  контролю
              за  використанням  і  охороною вод та відтворенням водних ресурсів

     До  відання  спеціально  уповноваженого  центрального  органа виконавчої  влади  з питань геології та використання надр у галузі управління   і   контролю  за  використанням  і  охороною  вод  та відтворенням водних ресурсів належить:
     1) видача спеціальних  дозволів  (ліцензій)  на  користування надрами для  розробки  родовищ  підземних  вод  за  погодженням  з державними органами охорони навколишнього  природного  середовища, охорони здоров'я та нагляду за охороною праці;
     2)  ведення  державного  обліку  підземних  вод  та   водного кадастру;
     3) ведення державного моніторингу підземних вод;
     4)  погодження  умов  спеціального  водокористування  в  разі використання підземних вод;
     5)  погодження  дозволів  на  право  виконання  проектних  та будівельних робіт, пов'язаних з видобуванням підземних вод;
     6) виявлення  недіючих свердловин і вжиття  заходів  щодо  їх ліквідації або ремонту і подальшого використання;
     7) здійснення державного геологічного  контролю  за  веденням пошуково-розвідувальних та інших робіт щодо геологічного  вивчення підземних вод;
     8) вирішення інших питань у галузі управління і  контролю  за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів.

     Глава 5. КОНТРОЛЬ ЗА  ВИКОРИСТАННЯМ  І ОХОРОНОЮ ВОД ТА ВІДТВОРЕННЯМ ВОДНИХ РЕСУРСІВ

     Стаття 18. Завдання контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів

     Контроль за використанням  і  охороною  вод  та  відтворенням водних ресурсів полягає в забезпеченні додержання усіма юридичними та фізичними особами вимог водного законодавства.

     Стаття 19. Державний контроль за використанням  і  охороною вод та відтворенням водних ресурсів

     Державний  контроль  за  використанням  і  охороною  вод   та відтворенням  водних  ресурсів  здійснюється  Кабінетом  Міністрів України,  державними  органами  охорони  навколишнього  природного середовища, іншими спеціально уповноваженими  державними  органами
відповідно до законодавства України.
     Порядок здійснення державного  контролю  за  використанням  і охороною вод та  відтворенням  водних  ресурсів  визначається  цим Кодексом та іншими актами законодавства.

     Стаття 20. Громадський контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів

     Громадський  контроль  за  використанням  і  охороною  вод та відтворенням    водних    ресурсів    здійснюється    громадськими інспекторами    охорони   навколишнього   природного   середовища, повноваження   яких  визначаються  положенням,  що  затверджується
спеціально  уповноваженим  центральним  органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

     Стаття 21. Державний моніторинг вод

     З метою забезпечення збирання, обробки, збереження та аналізу інформації про стан  вод,  прогнозування  його  змін  та  розробки науково обгрунтованих  рекомендацій  для  прийняття  управлінських рішень у галузі використання і охорони вод та  відтворення  водних ресурсів здійснюється державний моніторинг вод.
     Державний  моніторинг  вод  є  складовою  частиною  державної системи моніторингу навколишнього природного середовища України  і здійснюється  в  порядку,  що  визначається  Кабінетом   Міністрів України.

     Стаття 22. Екологічна експертиза

     Для забезпечення  екологічної  безпеки  під  час  розміщення, проектування  і  будівництва  нових  і  реконструкції    діючих підприємств, споруд та інших об'єктів, пов'язаних з  використанням вод,  здійснюється  державна,  громадська та  інша  екологічна експертиза у порядку, що визначається законодавством.

     Стаття 23. Правовий захист та стимулювання працівників, які  здійснюють охорону і контроль  у  галузі використання  і  охорони вод та відтворення водних ресурсів

     Працівникам спеціально  уповноважених  державних  органів  та громадським інспекторам,  які  здійснюють  охорону  і  контроль  у галузі використання і охорони вод та відтворення водних  ресурсів, гарантується правовий захист їх честі, гідності, здоров'я та життя відповідно до законодавства України.
     Стимулювання працівників спеціально  уповноважених  державних органів та громадських інспекторів у галузі використання і охорони вод  та  відтворення  водних  ресурсів  здійснюється  в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

     Глава 6. ДЕРЖАВНИЙ ОБЛІК ВОД. ДЕРЖАВНИЙ ВОДНИЙ КАДАСТР

     Стаття 24. Завдання державного обліку вод

     Завданням державного обліку вод є встановлення відомостей про кількість і якість вод, а також  даних  про  водокористування,  на
основі яких здійснюється розподіл води  між  водокористувачами  та розробляються заходи щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

     Стаття 25. Державний облік водокористування

     Державний  облік  водокористування  здійснюється   з    метою систематизації даних  про  забір  та  використання  вод,  скидання зворотних вод та забруднюючих речовин, наявність систем оборотного водопостачання та їх потужність, а також  діючих  систем  очищення стічних вод та їх ефективність тощо.
     Державний облік та аналіз стану водокористування здійснюється шляхом подання водокористувачами звітів  про  водокористування  до державних органів водного господарства за встановленою формою.
     Форма  звітів  про водокористування, порядок їх заповнення та періодичність   подання  затверджуються  спеціально  уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань водного господарства за   поданням   спеціально   уповноваженого   центрального  органа виконавчої влади з питань водного господарства та за погодженням з спеціально  уповноваженим  центральним  органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

     Стаття 26. Державний облік поверхневих вод

     Державний   облік  поверхневих  вод  здійснюється  спеціально уповноваженим   центральним  органом  виконавчої  влади  з  питань гідрометеорології   шляхом  проведення  постійних  гідрометричних, гідрохімічних    спостережень    за    кількісними    і   якісними характеристиками   поверхневих   вод   згідно   з   програмою,  що затверджується   цим   Комітетом   за   погодженням  з  спеціально
уповноваженим   центральним  органом  виконавчої  влади  з  питань екології   та   природних   ресурсів  і  спеціально  уповноваженим
центральним    органом   виконавчої   влади   з   питань   водного господарства.

     Стаття 27. Державний облік підземних вод

     Державний   облік   підземних   вод  здійснюється  спеціально уповноваженим   центральним  органом  виконавчої  влади  з  питань геології та використання надр шляхом спостережень за кількісними і якісними   характеристиками   підземних   вод   за  програмою,  що затверджується   цим   Комітетом   за   погодженням  з  спеціально уповноваженим   центральним  органом  виконавчої  влади  з  питань екології та природних ресурсів.

     Стаття 28. Державний водний кадастр

     Державний водний кадастр складається з  метою  систематизації даних державного обліку вод та визначення наявних для використання водних ресурсів.
     Державний  водний  кадастр  ведеться спеціально уповноваженим центральним    органом   виконавчої   влади   з   питань   водного господарства,   спеціально   уповноваженим   центральним   органом виконавчої  влади  з  питань  геології  та  використання  надр  та
спеціально  уповноваженим  центральним  органом виконавчої влади з питань  гідрометеорології  в  порядку,  що  визначається Кабінетом Міністрів України.

     Глава 7. ЕКОНОМІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ І  ОХОРОНИ ВОД ТА ВІДТВОРЕННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ

     Стаття 29. Організаційно-економічні заходи щодо забезпечення раціонального  використання  і  охорони  вод  та  відтворення водних ресурсів

     Організаційно-економічні  заходи  щодо  забезпечення раціонального використання і охорони  вод  та  відтворення  водних ресурсів передбачають:
     1) видачу дозволів на спеціальне водокористування;
     2)   встановлення  нормативів  збору  і  розмірів  зборів  за спеціальне водокористування та скидання забруднюючих речовин;

     ( Пункт 3 статті 29 виключено на підставі  Закону  N 1990-III ( 1990-14 ) від 21.09.2000 )

     4) надання водокористувачам податкових,  кредитних  та  інших пільг  у  разі  впровадження  ними  маловідхідних,   безвідхідних, енерго- і ресурсозберігаючих технологій, здійснення відповідно  до законодавства інших заходів,  що  зменшують  негативний  вплив  на води;
     5) відшкодування у встановленому порядку збитків,  заподіяних водним об'єктам у разі порушення вимог законодавства.
(  Стаття  29 із змінами,  внесеними  згідно із Законом N 1990-III ( 1990-14 ) від 21.09.2000 )

     Стаття 30. Збори за спеціальне водокористування

     Збір за  спеціальне  водокористування  справляється  з  метою стимулювання раціонального   використання   і   охорони   вод   та відтворення водних ресурсів і включає збір  за  використання  води водних об'єктів та за скидання забруднюючих речовин.
     Розмір збору за  використання  води  визначається  на  основі нормативів   збору,   фактичних   обсягів   використаної  води  та встановлених лімітів використання води.
     Розмір збору за використання води водних об'єктів для потреб, не пов'язаних з вилученням води з водних об'єктів, визначається:
     для потреб  гідроенергетики  -  на  основі  нормативів збору, фактичних обсягів  води,  пропущеної  через  турбіни,  та  лімітів використання   води  (крім  гідроакумулюючих  електростанцій,  які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями);
     для потреб водного транспорту - на основі нормативів збору та часу користування поверхневими водами у звітному періоді;
     для потреб   рибництва   -  на  основі  нормативів  збору  та фактичних обсягів води,  необхідної для поповнення ставків під час розведення риби  та  інших  водних   живих   ресурсів   у   рибних господарствах.
     Розмір збору за скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти визначається на основі нормативів збору,  фактичного обсягу скидів забруднюючих речовин та встановлених лімітів скиду.
     Збір за воду,  втрачену при її транспортуванні,  стягується з власників мереж водопостачання.
     За скидання  забруднюючих речовин з дренажними водами у водні об'єкти з систем,  що  захищають  сільськогосподарські  угіддя  та населені   пункти  від  підтоплення  (за  винятком  дренажних  вод промислових об'єктів), збір не справляється, якщо таке скидання не погіршує   якість   води  водних  об'єктів  в  межах  встановлених категорій.
(  Стаття  30  в  редакції  Закону  N  1990-III  (  1990-14  ) від 21.09.2000 )

     ( Статтю 31 виключено   на   підставі    Закону    N 1990-III ( 1990-14 ) від 21.09.2000 )

     Стаття 32. Розподіл зборів за спеціальне водокористування

     ( Дію частини першої статті 32 зупинено на 2001 рік в частині зарахування:  20  відсотків  зборів  за використання води з водних об'єктів  загальнодержавного  значення  до  бюджетів  областей; 50 відсотків  -  до  бюджету  Автономної  Республіки  Крим  згідно із Законом  N  2120-III  (  2120-14  )  від  07.12.2000  )  Збори  за використання  води  з  водних об'єктів загальнодержавного значення зараховуються   до   Державного   бюджету  України  в  розмірі  80 відсотків, до бюджетів областей - в розмірі 20 відсотків.
     ( Дію частини другої статті 32 зупинено на 2001 рік в частині зарахування:  20  відсотків  зборів  за використання води з водних об'єктів  загальнодержавного  значення  до  бюджетів  областей; 50 відсотків  -  до  бюджету  Автономної  Республіки  Крим  згідно із Законом 

 N  2120-III  (  2120-14  )  від  07.12.2000  )  Збори  за використання води з водних об'єктів загальнодержавного значення на території  Автономної  Республіки Крим зараховуються до Державного бюджету  України  в  розмірі  50  відсотків, до бюджету Автономної Республіки Крим - в розмірі 50 відсотків.
     Збори за    використання    поверхневих    вод   для   потреб гідроенергетики,  рибництва та  водного  транспорту,  а  також  за втрати  води  при  її  транспортуванні зараховуються до Державного бюджету України в розмірі 100 відсотків.
     Збори за  використання  води  з  водних  об'єктів   місцевого значення   надходять   до   республіканського  бюджету  Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.
     Порядок розподілу   та   використання   зборів   за  скидання забруднюючих  речовин  у  водні   об'єкти   та   за   понадлімітне використання води з них,  а також коштів, відшкодованих за завдані водним об'єктам збитки,  визначаються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ).
     ( Дію частини шостої статті 32 зупинено на 2001 рік в частині зарахування:  20  відсотків  зборів  за використання води з водних об'єктів  загальнодержавного  значення  до  бюджетів  областей; 50 відсотків  -  до  бюджету  Автономної  Республіки  Крим  згідно із
Законом  N  2120-III  (  2120-14  ) від 07.12.2000 ) Всі зазначені збори  спрямовуються  на  здійснення  заходів  щодо  охорони  вод, відтворення  водних  ресурсів  і  підтримання  водних  об'єктів  у належному   стані,  а  також  на  виконання  робіт,  пов'язаних  з попередженням шкідливої дії вод і ліквідацією її наслідків. (  Стаття  32  в  редакції  Закону  N  1990-III  (  1990-14  ) від 21.09.2000 )

     Глава 8. СТАНДАРТИЗАЦІЯ І НОРМУВАННЯ В ГАЛУЗІ ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНИ ВОД ТА ВІДТВОРЕННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ

     Стаття 33. Завдання  стандартизації  і  нормування  в галузі використання і охорони вод та  відтворення  водних ресурсів

     Стандартизація і нормування в галузі використання  і  охорони вод  та  відтворення  водних  ресурсів  здійснюються  з  метою забезпечення  екологічної  і  санітарно-гігієнічної  безпеки   вод шляхом  встановлення  комплексу    взаємопов'язаних    нормативних
документів, які визначають взаємопогоджені вимоги до об'єктів,  що підлягають стандартизації і нормуванню.

     Стаття 34. Стандартизація  в  галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів

     До  комплексу  нормативних  документів  із  стандартизації  в галузі використання і охорони вод та відтворення  водних  ресурсів входять документи, які містять:
     основні положення;
     терміни та поняття, класифікації;
     методи, методики та засоби визначення складу та  властивостей вод;
     вимоги до  збирання,  обліку,  обробки,  збереження,  аналізу інформації та прогнозування кількісних і якісних показників  стану вод;
     вимоги щодо  раціонального  використання  та  охорони  вод  у галузевих стандартах та технічних умовах на процеси,  продукцію  і послуги;
     метрологічні норми, правила, вимоги до організації робіт;  інші нормативи із стандартизації в цій галузі.
     Нормативні документи із стандартизації в галузі  використання і охорони вод та  відтворення  водних  ресурсів  розробляються  та затверджуються в порядку, що встановлюється законодавством.

     Стаття 35. Нормативи в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів

     У галузі використання і охорони  вод  та  відтворення  водних ресурсів встановлюються такі нормативи:
     1) нормативи екологічної безпеки водокористування;
     2) екологічний норматив якості води водних об'єктів;
     3)  нормативи  гранично  допустимого  скидання   забруднюючих речовин;
     4) галузеві  технологічні  нормативи  утворення  речовин,  що скидаються у водні об'єкти;
     5) технологічні нормативи використання води.
     Законодавством  України  можуть  бути  встановлені й  інші нормативи в галузі  використання і охорони вод  та  відтворення водних ресурсів.

     Стаття 36. Нормативи екологічної безпеки водокористування

     Для оцінки можливостей використання води  з  водних  об'єктів для  потреб  населення  та  галузей    економіки    встановлюються нормативи, які забезпечують  безпечні  умови  водокористування,  а саме:
     гранично допустимі концентрації речовин у водних  об'єктах, вода  яких  використовується  для  задоволення  питних, господарсько-побутових та інших потреб населення;
     гранично допустимі концентрації речовин у водних  об'єктах, вода яких використовується для потреб рибного господарства;
     допустимі  концентрації  радіоактивних  речовин  у водних об'єктах,  вода  яких  використовується  для  задоволення  питних, господарсько-побутових та інших потреб населення.
     У  разі  необхідності  для  вод    водних    об'єктів,    які використовуються  для    лікувальних,    курортних,    оздоровчих, рекреаційних та інших цілей, можуть встановлюватись  більш  суворі нормативи екологічної безпеки водокористування.
     Нормативи екологічної безпеки водокористування  розробляються і затверджуються:
     Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з  питань охорони здоров'я та Національною комісією з радіаційного захисту  населення  України  -  для  водних  об'єктів,  вода  яких використовується для задоволення питних, господарсько-побутових та інших потреб населення;
     Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з  питань  рибного  господарства  - для водних об'єктів, вода яких використовується для потреб рибного господарства.
     Нормативи  екологічної  безпеки  водокористування вводяться в дію  за погодженням з спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

     Стаття 37. Екологічний норматив якості води водних об'єктів

     Для  оцінки  екологічного  благополуччя  водних  об'єктів  та визначення  комплексу   водоохоронних    заходів    встановлюється екологічний  норматив  якості  води,    який    містить    науково обгрунтовані  значення  концентрацій  забруднюючих   речовин    та показники  якості  води  (загальнофізичні,  біологічні,   хімічні, радіаційні).  При  цьому  ступінь  забрудненості  водних  об'єктів визначається відповідними категоріями якості води.
     Екологічний норматив та категорії якості води водних об'єктів розробляються    і    затверджуються    спеціально   уповноваженим центральним   органом   виконавчої  влади  з  питань  екології  та природних  ресурсів і спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

     Стаття 38. Нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин

     Нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих  речовин встановлюються  з  метою  поетапного    досягнення    екологічного
нормативу якості води водних об'єктів.
     Порядок  розробки  та  затвердження    нормативів    гранично допустимого  скидання  та  перелік  забруднюючих    речовин,    що нормуються, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

     Стаття 39. Галузеві технологічні нормативи утворення речовин, що скидаються у водні об'єкти та тих, що подаються  на очисні споруди

     Для оцінки  екологічної  безпеки  виробництва  встановлюються галузеві технологічні нормативи утворення речовин, що скидаються у водні об'єкти, тобто нормативи  гранично  допустимих  концентрацій речовин у стічних водах,  що  утворюються  в  процесі  виробництва одного виду продукції при використанні однієї і тієї ж сировини.
     Галузеві   технологічні   нормативи   утворення  речовин,  що скидаються у водні об'єкти та тих, що подаються на очисні споруди,
розробляються  та  затверджуються  відповідними  міністерствами  і відомствами  за погодженням з спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.
(  Стаття 39 із змінами, внесеними згідно з N 1990-III ( 1990-14 ) від 21.09.2000 )          

     Стаття 40. Технологічні нормативи використання води

     Для оцінки та забезпечення раціонального використання води  у галузях   економіки    встановлюються    технологічні    нормативи використання води, а саме:
     поточні  технологічні  нормативи  використання  води  -   для існуючого рівня технологій;
     перспективні технологічні нормативи  використання  води  -  з урахуванням досягнень на рівні передових світових технологій.
     Технологічні  нормативи  використання  води  розробляються та затверджуються   відповідними   міністерствами  і  відомствами  за погодженням   з   спеціально   уповноваженим  центральним  органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

     Стаття 41. Регулювання скидання у водні об'єкти речовин, для яких   не   встановлено   нормативи    в    галузі використання  і  охорони вод та відтворення водних
                ресурсів

     Скидання у водні об'єкти речовин,  для  яких  не  встановлено нормативи  екологічної  безпеки  водокористування  та  нормативи гранично допустимого скидання, забороняється.
     Скидання  таких  речовин  у  виняткових  випадках  може  бути дозволено  спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з  питань   охорони  здоров'я,  спеціально  уповноваженим центральним  органом  виконавчої  влади  з  питань  екології  та природних ресурсів та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої  влади  з  питань  рибного  господарстваза  умови,  що протягом встановленого ними періоду ці нормативи будуть розроблені і затверджені.
     Замовниками  на  розробку  нормативів  екологічної    безпеки водокористування та нормативів гранично допустимого  скидання  цих речовин є водокористувачі, які здійснюють їх скидання.  


     Розділ III. ВОДОКОРИСТУВАННЯ

     Глава 9. ВОДОКОРИСТУВАЧІ. ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ

     Стаття 42. Водокористувачі

     Водокористувачами   в   Україні   можуть  бути  підприємства, установи,  організації  і  громадяни  України,  а  також  іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства.
     Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.
     Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.
     Вторинні водокористувачі (абоненти) -  це  ті,  що  не  мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними.
     Вторинні водокористувачі можуть здійснювати скидання  стічних вод у водні об'єкти  також  на  підставі  дозволів  на  спеціальне водокористування.
(  Стаття  42 із змінами,  внесеними  згідно із Законом N 1990-III ( 1990-14 ) від 21.09.2000 )


     Стаття 43. Основні права водокористувачів

     Водокористувачі мають право:
     1) здійснювати загальне та спеціальне водокористування;
     2) використовувати водні об'єкти на умовах оренди;

     (  Пункт  3  частини  першої  статті 43 виключено на підставі Закону N 1990-III ( 1990-14 ) від 21.09.2000 )

     4) вимагати від власника водного  об'єкта  або  водопровідної системи  підтримання   належної    якості    води    за    умовами водокористування;
     5)  споруджувати  гідротехнічні  та  інші    водогосподарські об'єкти, здійснювати їх реконструкцію і ремонт;
     6) передавати для використання воду іншим водокористувачам на визначених умовах;
     7)   здійснювати  й  інші  функції  щодо  водокористування  в порядку, встановленому законодавством.
     Права водокористувачів охороняються законом.
     Порушені  права  водокористувачів  підлягають  поновленню   в порядку, встановленому законодавством.
(  Стаття  43 із змінами,  внесеними  згідно із Законом N 1990-III ( 1990-14 ) від 21.09.2000 )

Категория: Закон | Просмотров: 845 | Добавил: Славон | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Харцызск
Погода на rp5.ua

Календарь рыбака - прогнозы клёва, рыбацкие события, мероприятия, запреты и ограничения

Календарь
«  Октябрь 2009  »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Друзья сайта
  • Программы для всех
  • Мир развлечений
  • Кулинарные рецепты
  • Статистика

    Онлайн всего: 7
    Гостей: 7
    Пользователей: 0

    Copyright MyCorp © 2025 | Сайт создан в системе uCoz