Контроль за дотриманням правил рибальства.

12. Контроль за дотриманням правил рибальства здійснюють органи рибоохорони Держкомрибгоспу та інші спеціально уповноважені на те органи, а також громадські інспектори рибоохорони.

13. До системи органів рибоохорони входять:
-Головне управління охорони, відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства (Головрибвод);
-басейнові управління охорони, відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства (басейнові упраління рибоохорони);
-інспекції відтворення водних живих ресуррсів і регулювання рибальства (інспекції рибоохорони);
-структурні підрозділи відтворення водних живих ресурсів, їх акліматизації.

14. Головрибвод та його органи на місцях:
-в установленому законодавством порядку визначають терміни заборони на лов (добування) водних живих ресурсів на підставі обгрунтувань, що подаються науково-дослідними організаціями. З метою створення сприятливих умов для нересту риби та інших водних живих ресурсів зазначені терміни можуть бути перенесені цими органами раніше (пізніше), але не більш як на 10 днів (залежно від гідрометеорологічних умов) без зміни загальної тривалості періоду заборони;
-визначають межу нерестових ділянок та зимувальних ям, а за даними гідрометслужби – дату льодоставу і дату скресання криги;
-визначають місця, на яких заборонено лов (добування) водних живих ресуррсів;
-дозволяють у заборонений період здійснювати любительський і спортивний лов (добування) водних живих ресурсів у відповідній кількості та відповідними знаряддями лову (добування), за виннятком місць нересту, зимівлі або масового зосередження водних живих ресурсів;
-на підставі обгрунтувань, що надаються науково-дослідним організаціям, визначають рибоогосподарські водойми (їх ділянки), де впроваджується любительське і спортивне рибальство на умовах загального або спеціального використання водних живих ресурсів.

15. Органи рибоохорони Держкомрибгоспу , що здійснюють державний контроль та управління в галузі використанння, охорони і відтворення водних живих ресурсів відповідно до законодавства, мають право:
-перевіряти документи на право використання водних живих ресурсів, зупиняти суда, інші плавучі та наземні транспортні засоби у разі потреби проводити їх огляд, а також огляд речей, знарядь лову (добування) і добутих водних живих ресурсів;
-складати протоколи і розглядати справи про адміністративні правопорушення з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів у встановленому порядку;
-вилучати у осіб, які порушили законодавство з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, знаряддя лову (добування), плавучі та наземні транспортні засоби, обладнання і предмети, що були знаряддям правопорушення, незаконно виловлені (добуті) водні живі ресурси, а також відповідні документи;
-доставляти осіб, які порушили законодавство з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, до органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ;
-викликати громадян для надання усних або письмових пояснень у зв'язку з порушенням ними законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів;
-визначати за затвердженими в установленому законодавством порядку методиками і таксами обсяги збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства, розміри стягнень за незаконне добування (збирання) або знищення цінних видів риб та інших водних живих ресурсів і подавати позови про їх відшкодування;
-використовувати фотографування, звукозапис, кіно- і відеознімання як допоміжні засоби для запобігання і розкриття порушень законодавства з питань охорони, використанння і відтворення водних живих ресурсів.

Відповідальність за порушення законодавства у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів.

16. Особи, винні в порушеннні цього порядку та відповідних нормативно-правових актів у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, несуть відповідальність в установленому законодавством порядку.

17. Застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства.

18. Незаконно виловлені (добуті) водні живі ресурси підлягають вилученню в установленому законодавством порядку.

ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ 22 травня 1996 року № 552

Перелік промислових ділянок рибогосподарських водних частин*.
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету України
22 травня 1996 року № 552

Чорне море з лиманами, протоками та затоками;
Азовське море з лиманами, затоками, включаючи Сиваш;
Басейн р. Дніпро з лиманами, водосховищами;
Басейн р. Дністер з лиманами, водосховищами;
Басейн р. Сіверський Донець з водосховищами;
Басейн р. Південний Буг з водосховищами та лиманами;
Басейн р. Західний Буг з водосховищами;
Басейн р. Дунай;
Водойми – охолоджувачі енергетичних технічні водойми;
Озера.

* Крім тих, що входять до складу територій та природно-заповідного фонду, заборонених зон біля мостів гідротехнічних споруд, місць інтенсивного судноплавства (порти, судноплавні шляхи) та інших заборонених для промислового рибальства ділянок, визначаються Мінрибгоспом, Мінекобезпеки, Держводгоспом та іншими спеціально уповаженими на те державними органами.

ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ №399 01 червня 1993 р.

"Про розміри компенсації за добування /збирання/ та шкоду, заподіяну видам тварин рослин, знесеним до червоної книги України"

Відповідно до положення про Червону Книгу України затвержену постановою Верховної Ради України 29 жовтн 1992 р. "Про Червону Книгу України"(Відомості Верховної Ради України, 1992 р.Ж, №52 ст 686), Кабінет України постановляє:

1.Затвердити такси для обчислення розміру компенсації за шкоду, заподіяну будь-якими підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним добуванням/збиранням/ або знищенням чи пошкодженням:
тварин з числа видів, занесенних до Червоної книги Українїи, постійно або тимчасово перебувають у при родних умовах на территорії України, в межах териториальних вод, континентального шельфу та виключної /морської/ економічної зони /додаток №1/;
тварин з числа видів, занесенних до Червоної книги Українїи,шляхом погіршення середовища перебування, у випадках, коли неможливо підрахувати абсолютну кількість загиблих тварин /додаток 2/;

2. Розмір компенсації шкоди обчислюється за вказанними таксами службовими особами Міністерства охорони навколишнього природного середовища, його органів на місцях та інших спеціао уповноваженних на те органів державної виконавчої влади, яким надано право накладання адміністративних стягнень.

3. Установити , що за добування /збирання/ на підставі дозволів для наукових та селекційних цілей видів тварин рослин, занесенних до Червоної книги Українїи, гнізд, яєць, плодів, насіння, частин або продуктів цих тварин рослин, сплачується компенсація у 50 відсотків такси за данний вид, зазначенний у додатках 3 до постанови.
У разі коли підприємства, установи й організації здійснюють охорону та відтворення видів тварин рослин, занесенних до червоної книги України компенсація за добування (збирання) встановлюється у 10 відсотків такси за данний вид.
Визначити такою, що втратила чинність, постанову Кбінету України 11 червня 1992 р. №325 "Про посилення охорони запасів цінних видів риб, морських ссавців, водних безхребетних водних рослин" /ЗП України, 1992 р., №7, ст. 154/ у частині, що стосуеться видів тварин рослин, занесенних до Червоної книги України.

5. Ця постанова набуває чинності з 15 червня 1993 р.

ВИТЯГ З ТАКС ПРО РОЗМІРИ КОМПЕНСАЦІЇ ЗА ДОБУВАННЯ (ЗБИРАННЯ) ТА ШКОДУ, ЗАПОДІЯНУ ВИДАМ ТВАРИН РОСЛИН ЗАНЕСЕНИХ ДО ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ.

ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ № 448 6 квітня 1998 р.

ПОРЯДОК
справляння плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів.
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету України
№ 448 6 квітня 1998 р.

1. Цей порядок визначає правила справляння плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів, що державною власністю.

2. До спеціального використання належать види користування водними живими ресурсами (за винятком любительського спортивного рибальства у водоймах загального користування), що здійснюється з вилученням (добуванням, збиранням тощо) з природниго середовища.

3. Спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів здійснюється підприємствами, установами, організзаціями та громадянами (далі – користувачами) за наявності дозволів та за відповідну плату.

4. Плата за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів не справляється з:
користувачів, використовують рибні та водні живі ресурси для дальшого відтворення, втому числі штучного, інтродукції, акліматизації та реакліматизації, а також тих, що здійснюють вилучення риби та інших водних живих ресурсів час проведення науково-дослідних, контрольних, меліоративних та інших ловів, пов’язаних з природоохоронною діяльністю, поліпшення довкілля, а також ловів, пов’язаних з проведенням дослідно-конструкторських робіт створення нових конструкцій знарядь лову;
спеціальних господарств, що займаються розведенням та вирощуванням рибних та інших водних живих ресурсів у переданих у користування водних об’єктах.

5. Розмір плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів обчислюється з урахуванням виду ресурсів, нормативів, визначених Каінетом україни, квоти вилову.
Плата за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів – це сума авансового платежу за одержання користувачами квот вилову в 5 відсотків вартості квоти, щоквартальна плата за фактичний вилов рибних та інших водних живих ресурсів зменшенням на суму авансового платежу витрат на здійснення в попередні періоди рибоводно-меліоративні роботи та роботи з відтворення рибних та інших водних живих ресурсів.
У разі спеціального використання рибних та інших водних живих ресурсів, для яких не встановлено (квоти) на спеціальне використання, а також коли вилов зазначених ресурсів здійснюється без квотування в межах загального розмір плати обчислюється на основі нормативів плати та фактичних обсягів вилову у звітному періоді. В таких випадках плата справляється щоквартально.

6. Справляння плати здійснюється після отримання в установленому порядку користувачами квот на спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів.
Квоти визначаються Держкомрибгоспом шляхом поділу на частки користувачами.

7. У разі неповного використання квоти вилову рибних та інших водних живих ресурсів внесена за них авансова плата не повертається.
Якщо неповне використання квоти пов’язано стихійним лихом та іншими обставинами, що виникли не з вини користувачів, плата за невикористану зазначених причин частку квоти не справляється.

8. Внесення плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів не звільняє користувачів сплати штрафів та відшкодування збитків, заподіяних унаслідок порушення вимог законодавства.
За перевищування квоти вилову користувачі несуть відповідальність згідно з правилами рибальства.

9. плата за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів у межах установлених (квот) відноситься на витрати виробництва.

10. Плата за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів зараховується до Державного бюджету України.
Порядок справляння визначається інструкцією про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів.

11. Платники несуть відповідальність за повноту обчислення своєчасне внесення до бюджету плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів.

12. Контроль за довстовірністю звітних даних про обсяги використання рибних та інших водних живих ресурсів здійснюють органи рибоохорони Держкомрибгоспу.

13. Контроль за обчісленням внесенням плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів здійснюють державні податкові та органи рибоохорони Держкомрибгоспу.

Нормативні плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів.
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету України 6 квітня 1998 року № 449